Грошове забезпечення військовослужбовців[1.1] — це сукупність гарантованих державою виплат, які надаються військовослужбовцям за виконання ними військових обов’язків. Ці виплати включають:

1. Основні виплати: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
2. Додаткові виплати: підвищення посадового окладу, різноманітні надбавки, доплати та винагороди постійного характеру, а також премія.
3. Одноразові виплати: винагороди та допомоги, які надаються за певних обставин.

Метою грошового забезпечення є забезпечення належного рівня життя військових та їхніх сімей, підтримка мотивації до виконання службових обов’язків, а також компенсація за специфічні умови та ризики військової служби.

Основи грошового забезпечення регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також іншими нормативно-правовими актами, які враховують складність, інтенсивність і ризикованість військової діяльності.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців залежить від займаної посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця

Щомісячні основні види[3.1]:

• посадовий оклад
• оклад за військовим званням
• надбавка за вислугу років

Щомісячні додаткові види [3.1]:

• підвищення посадового окладу
• надбавки
• доплати
• винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту
• винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)
• премія

Одноразові додаткові види [3.1]:

• винагороди, а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану
• допомоги

Щомісячні основні види грошового забезпечення для військовослужбовців Збройних Сил України охоплюють постійні складові, які виплачуються кожному військовому залежно від його звання, посади та тривалості служби. До таких видів забезпечення належать:

1. Посадовий оклад – це основна частина грошового забезпечення, яка залежить від посади військового. Вищі посади мають більші оклади, що визначають базовий рівень грошового забезпечення.
2. Оклад за військовим званням – це складова грошового забезпечення військовослужбовця, яка виплачується йому залежно від присвоєного військового звання (наприклад, рядовий, сержант, лейтенант) незалежно від посади, яку обіймає військовослужбовець.
3. Надбавка за вислугу років – це виплата, яку отримує військовослужбовець за тривалість своєї служби в Збройних Силах чи інших силових структурах. Ця надбавка нараховується у відсотках до окладів (посадового та за військовим званням) і збільшується зі зростанням кількості років служби починаючи з 5% (для 1 року служби) до 50% (для 25 років і більше)

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ відносяться:

1. Підвищення посадового окладу — це базове збільшення окладу для військових, які проходять військову службу на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний. Наприклад, у гірських пунктах, визначених Урядом, посадові оклади підвищуються на 25% від суми посадового окладу. Якщо посадовий оклад становить 2 550 грн, сума підвищення становитиме 638 грн.
2. Надбавки — це виплати за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання, військовослужбовцям-донорам. Наприклад, надбавка за особливості проходження служби виплачується в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Якщо посадовий оклад становить 2 550 грн, оклад за військове звання – 530 грн та надбавка за вислугу років – 770 грн, то надбавка за особливості проходження служби становитиме 2 503 грн на місяць.
3. Доплати — це виплати за здобутий науковий ступінь, наприклад, кандидата наук або доктора наук, а також за отримане вчене звання, наприклад, доцента чи професора. Військовослужбовці, які обіймають визначені посади, можуть отримати додатково від 5% до 10% посадового окладу, залежно від рівня досягнень у науковій та професійній діяльності.
4. Винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту — це спеціальна форма матеріального стимулювання для осіб, які займаються критично важливими функціями у сфері кіберзахисту національної безпеки. Військовослужбовці, які працюють із кіберзахистом, отримують винагороду, що може становити до 100% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від рівня виконуваних завдань.
5. Винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) — це щомісячна виплата у розмірі 2350 грн курсантам вищих військових навчальних закладів, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі.
6. Премія — щомісячна виплата військовослужбовцям відповідно до їхнього особистого внеску у загальні результати служби. У середньому премія становить від 15 000 до 30 000 грн.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ належать:

Винагороди — це одноразові виплати за виконання особливих завдань в умовах військової служби та призначені для військовослужбовців, які здійснюють службові або бойові завдання в підвищено ризикованих умовах. Винагороди охоплюють заходи, що передбачають специфічні навички або виконання обов’язків в умовах підвищеної небезпеки (наприклад, морські операції, стрибки з парашутом, розмінування, тралення мін, водолазні роботи, бойове чергування), або виконання завдань в особливий період, зокрема під час дії воєнного стану.

Допомоги — це сукупність одноразових та регулярних виплат, що надаються військовослужбовцям для підтримки їхнього соціального та матеріального становища, полегшення адаптації до служби, підтримки здоров’я та вирішення особистих і побутових питань. Вони включають допомоги при укладенні першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових потреб та у разі звільнення з військової служби.

Грошова допомога для оздоровлення[7.1] надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

Згідно рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд [8.1] матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань[8.2] виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

• смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
• поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов’язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
• у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
• порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
• онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
• безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, які пов’язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
• сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. 

Виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць здійснюється військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо  в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території та території противника. Теж саме стосується сімей полонених, зниклих безвісти та за час лікування після отримання поранень, травм, контузій пов’язаних із захистом Батьківщини – виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень для них також збережені.

Додаткова винагорода у розмірі 50 000 гривень виплачується тим військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Також, на період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

• у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);
• з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
• з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
• із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

В інших випадках, якщо військовослужбовці перебувають поза межами районів ведення бойових дій в підрозділах, які не включені у склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, додаткова винагорода їм не виплачується.

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 2 розділу XXXIV[9.1.1] Порядку виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання із всебічного забезпечення, в районах ведення воєнних (бойових) дій.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди таким військовослужбовцям здійснюється з розрахунку 100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у таких умовах).

Виплата додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень ^[9.2.1] здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі:

а) органу військового управління;

б) штабу угруповання військ (сил);

в) штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;

г) командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу).

Довідково. Перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) (підпункти “а” – “в” пункту 1) (далі – ОВУ), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Додаткова винагорода в розмірі 50 000  гривень виплачується військовослужбовцям при одночасному дотриманні наступних умов:

а) залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу) – до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини;

б) здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

в) виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у складі ОВУ (на командному пункті військової частини).

Виплата додаткової винагорода в розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) здійснюється за дні виконання завдань, але не раніше ніж з 29 вересня 2023 року – дня набрання чинності наказу МОУ № 566 від 26 вересня 2023 року.

В разі залучення зазначеної категорії військовослужбовців до виконання завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень ^[9.2.2] (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

На період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

• під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
• на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
• на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
• на території противника.

Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

• бойовий наказ (бойове розпорядження);
• журнал бойових дій або бойове донесення;
• рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів).

Накази про виплату винагороди видаються до 5 числа місяця на підставі підтвердженої інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, – за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці здійснюється в розмірі 100 000 гривень^[9.4.1].

У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям такої військової частини у разі, якщо частина буде включена до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави та виконує бойові, спеціальні завдання згідно з бойовим наказом (розпорядженням), – здійснюється в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).

Документальним підтвердженням перебування органу військового управління, військової частини (підрозділу) у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України є відповідний директивний документ, яким визначено завдання на їх утримання у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України або застосування за його рішенням.

Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 02 березня 2023 року № 346/345 додаткова винагорода виплачується у разі одночасного дотримання таких умов:

1. включення військової частини до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави
2. наявності бойового наказу (розпорядження) командира військової частини (командира підрозділу) щодо виконання бойових (спеціальних) завдань;
3. фактичного виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання у складі угрупування військ або резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави.

Відповідно до пункту 14 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”[10.1] у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки[10.2] (у тому числі як учасник бойових дій).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців за призивом), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168).

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460[11.1], військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168) .

Військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини, та перебувають на стаціонарному лікуванні виплачуються щомісячне грошове забезпечення за останніми займаними посадами (не менше 20 100 грн на місяць) та додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн  (далі – грошове забезпечення) за весь час перебування на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини.

Також виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення на відповідний рік; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини.

Грошове забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні виплачується на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) про продовження тривалого лікування (пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800).

Висновок ВЛК про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця на лікуванні після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні, а отже і для виплати грошового забезпечення за цей період (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль).

Для обчислення грошового забезпечення зазначеним військовослужбовцям датою початку та закінчення строку лікування слід вважати:

• направленим на лікування за кордон (після 5 жовтня 2023 року) – день початку та закінчення лікування, що зазначені у виписних епікризах іноземних закладів охорони здоров’я (інших документах, що підтверджують періоди лікування в цих закладах), зокрема відмітки прикордонних служб про перетин державного кордону;
• направленим на лікування в межах України (після 4 травня 2024 року) – день початку та закінчення лікування, що зазначені у виписних епікризах закладів охорони здоров’я.

Військовослужбовцям, які перебували на лікуванні до вищевказаних дат, строк перебування на лікуванні слід обчислювати:

• за кордоном – з 5 жовтня 2023 року;
• в межах України – з 4 травня 2024 року.

Виплата грошового забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в закладах охорони здоров’я (лікарняних закладах) здійснюється на підставі наказів командира військової частини, підготовлених підрозділом, що відповідає за ведення обліку особового складу.

Також, військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 – 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Водночас, військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується у більшому розмірі.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, грошове забезпечення членам сімей безвісно відсутніх військовослужбовців виплачується за їх заявою військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення[13.1].

Виплата грошового забезпечення членам сімей здійснюється в тому числі з додатковою винагородою в розмірі 100 тис. грн (на період дії воєнного стану)[13.2].

До заяви додаються[14.1.1]:

– копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

– довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

– копія свідоцтва про шлюб;

– копії свідоцтв про народження дітей;

– копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, – копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Командири військових частин:

– розглядають надані заяви не довше 15 діб [14.2.1] та приймають рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення шляхом видання відповідного наказу, про що невідкладно повідомляють заявникам у письмовій формі;

– у разі відмови у виплаті грошового забезпечення в наказі обов’язково  зазначають причини такої відмови.

Забороняється відмовляти заявнику у виплаті належного військовослужбовцю грошового забезпечення, якщо протягом 15 діб з дня подачі ним заяви не з’ясовані в установленому законодавством порядку обставини щодо добровільної його здачі в полон, самовільного залишення військової частини, місця служби або дезертирування.

Командир військової частини може відмовити у виплаті грошового забезпечення членам сім’ї військовослужбовця у разі[14.3.1]:

– подання заяви особами, які не мають права на отримання належного військовослужбовцю грошового забезпечення;

– подання не в повному обсязі необхідних документів;

– подання заяви після трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення померлим, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

– з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

• військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, – до дня їх звільнення включно;
• військовослужбовців, безвісно відсутніх, – до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців[14.5.1]: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності – повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень (якщо смерть пов’язана із захистом Батьківщини) за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, – повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей^[15.1].

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення (у тому числі грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога), право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується членам його сім’ї, а в разі їх відсутності – спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829[16.1] сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, надається допомога в проведенні поховання і компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п’яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Розмір допомоги визначається виходячи із показника прожиткового мінімуму на дату смерті (загибелі) військовослужбовця.

Частиною другою ст. 11 Закону “Про поховання та похоронну справу”^[16.2] встановлено, що виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:

• лікарське свідоцтво про смерть – закладом  охорони здоров’я;
• свідоцтво про смерть та довідка про смерть – відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Для отримання допомоги на поховання органом державної реєстрації актів цивільного стану одночасно при видачі свідоцтва про смерть видається витяг з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання[16.3], а у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради видається довідка для отримання допомоги на поховання.

Враховуючи зазначене, допомога на поховання виплачується одному із членів сім’ї військовослужбовця на підставі одного з наступних документів:

• витягу з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання – у разі державної реєстрації смерті Відділом реєстрації або консульською установою чи дипломатичним представництвом України;
• довідки для отримання допомоги на поховання – у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради;
• довідки, яка підтверджує факт поховання військовослужбовця, та свідоцтва про смерть, виданого іншою державою – у разі реєстрації смерті за кордоном іншими (неконсульськими та недипломатичними установами України) органами (інституціями) інших держав.