• посадовий оклад
• оклад за військовим званням
• надбавка за вислугу років

• підвищення посадового окладу
• надбавки
• доплати
• премії

• винагороди
• допомоги

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців залежить від займаної посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби.

Грошова допомога для оздоровлення[3.1] надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

Ніяких змін в порядку отримання цієї допомоги в поточному році порівняно з 2023 роком немає.

Згідно рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд [4.1] матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань[4.2] виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

• смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
• поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов’язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
• у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
• порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
• онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
• безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, які пов’язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
• сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. 

Виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць здійснюється військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо  в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території. Теж саме стосується сімей полонених, зниклих безвісти та за час лікування після отримання поранень, травм, контузій пов’язаних із захистом Батьківщини – виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень для них також збережені.

Додаткова винагорода у розмірі 50 000 гривень виплачується тим військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Також, на період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

• у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);
• з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
• із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

В інших випадках, якщо військовослужбовці перебувають поза межами районів ведення бойових дій в підрозділах, які не включені у склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, додаткова винагорода їм не виплачується.

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 2 розділу XXXIV[5.1.1] Порядку виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання із всебічного забезпечення, в районах ведення воєнних (бойових) дій.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди таким військовослужбовцям здійснюється з розрахунку 100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у таких умовах).

У разі виконання військовослужбовцем, включеним у склад органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди здійснюється пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме:

  – за час виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно – з розрахунку 50 000 гривень на місяць[5.2.1];

– за час виконання бойових (спеціальних) завдань, згідно бойових наказів (розпоряджень) органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичних груп до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно – з розрахунку 100 000 гривень на місяць[5.2.2];

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), – з дня отримання такого поранення (у випадку коли не було можливості провести евакуацію до лікарняного закладу), а у інших випадках – за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії здійснюється в розмірі 100 000 гривень[5.3.1].

У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям такої військової частини у разі, якщо частина буде включена до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави та виконує бойові, спеціальні завдання згідно з бойовим наказом (розпорядженням), – здійснюється в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).

Документальним підтвердженням перебування органу військового управління, військової частини (підрозділу) у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України є відповідний директивний документ, яким визначено завдання на їх утримання у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України або застосування за його рішенням.

Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 02 березня 2023 року № 346/345 додаткова винагорода виплачується у разі одночасного дотримання таких умов:

1. включення військової частини до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави
2. наявності бойового наказу (розпорядження) командира військової частини (командира підрозділу) щодо виконання бойових (спеціальних) завдань;
3. фактичного виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання у складі угрупування військ або резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави.

Відповідно до пункту 14 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”[6.1] у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки[6.2] (у тому числі як учасник бойових дій).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців за призивом), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168).

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460[7.1], військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168) .

Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260[8.1], військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах[8.2].

Також, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України
від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), – з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, виплачується додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень.

Пораненому військовослужбовцю здійснюється виплата належного йому грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди, військовою частиною, в якій перебуває військовослужбовець на грошовому забезпеченні.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, грошове забезпечення членам сімей безвісно відсутніх військовослужбовців виплачується за їх заявою військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення[9.1].

Виплата грошового забезпечення членам сімей здійснюється в тому числі з додатковою винагородою в розмірі 100 тис. грн (на період дії воєнного стану)[9.2].

До заяви додаються[9.1.1]:

– копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

– довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

– копія свідоцтва про шлюб;

– копії свідоцтв про народження дітей;

– копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, – копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Командири військових частин:

– розглядають надані заяви не довше 15 діб[9.2.1] та приймають рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення шляхом видання відповідного наказу, про що невідкладно повідомляють заявникам у письмовій формі;

– у разі відмови у виплаті грошового забезпечення в наказі обов’язково  зазначають причини такої відмови.

Забороняється відмовляти заявнику у виплаті належного військовослужбовцю грошового забезпечення, якщо протягом 15 діб з дня подачі ним заяви не з’ясовані в установленому законодавством порядку обставини щодо добровільної його здачі в полон, самовільного залишення військової частини, місця служби або дезертирування.

Командир військової частини може відмовити у виплаті грошового забезпечення членам сім’ї військовослужбовця у разі[9.3.1]:

– подання заяви особами, які не мають права на отримання належного військовослужбовцю грошового забезпечення;

– подання не в повному обсязі необхідних документів;

– подання заяви після трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення померлим, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

– з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

• військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, – до дня їх звільнення включно;
• військовослужбовців, безвісно відсутніх, – до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців[9.5.1]: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності – повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень (якщо смерть пов’язана із захистом Батьківщини) за весь місяць (але не раніше дня призову), у якому військовослужбовець помер (загинув) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, – повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей[10.1].

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення (у тому числі грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога), право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується членам його сім’ї, а в разі їх відсутності – спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829[11.1] сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, надається допомога в проведенні поховання і компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п’яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Розмір допомоги визначається виходячи із показника прожиткового мінімуму на дату смерті (загибелі).

Частиною другою ст. 11 Закону про поховання[11.2] встановлено, що виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:

• лікарське свідоцтво про смерть – закладом  охорони здоров’я;
• свідоцтво про смерть та довідка про смерть – відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Для отримання допомоги на поховання органом державної реєстрації актів цивільного стану одночасно при видачі свідоцтва про смерть видається витяг з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання[11.3].

Враховуючи зазначене, допомога на поховання виплачується одному із членів сім’ї військовослужбовця на підставі витягу з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання.