Згідно з пунктом 5 статті 11 Закону України від 20.12.91 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з відповідними змінами), військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Статтею 64 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801 встановлено, що при неможливості госпіталізації або відсутності показань до стаціонарного лікування хворої дитини, мати або інший член сім’ї, який доглядає дитину, може звільнятися від роботи з виплатою допомоги з фондів соціального страхування у встановленому порядку.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі — Закон), визначені страхові випадки, умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності (зокрема, у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною), та тривалість її виплати.

Кодексом законів про працю України передбачено:

Стаття 174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Наказом МОЗ від 10.12.1993 № 241 передбачено:

Гранично-допустима вага вантажу:

підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг;

Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг , а з підлоги – 175 кг

Стаття 177. Обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

Стаття 185. Надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги

Роботодавець повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу.

Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України:

269. Військовослужбовці до складу добового наряду призначаються з додержанням законодавства з питань охорони материнства та дитинства. Військовослужбовців-жінок залежно від військового звання та посади дозволяється призначати помічником чергового військової частини, черговим або помічником чергового контрольно-пропускного пункту, черговим чи днювальним медичного пункту (з числа медичних працівників (фахівців), черговим штабу, їдальні, посильним, черговим чи днювальним гуртожитку.

Відповідно до ст. 131 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці-жінки розміщуються в окремих службових жилих приміщеннях.

Під час розбивки таборів військовослужбовці-жінки розміщуються в окремих наметах, з розрахунку один намет на три особи, або в приміщеннях.

Відповідно до законодавства, військовослужбовці-жінки мають право на одноразову відпустку під час народження дитини зі збереженням грошового забезпечення, а також на компенсацію за невикористані дні відпустки.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно з Кодексом законів про працю України та Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, жінкам-військовослужбовцям надається відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей – 70) календарних днів після пологів.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ця відпустка також передбачена Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шести років.

Якщо дитина потребує домашнього догляду, така відпустка надається на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шести років.

Законодавство України передбачає запобігання дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням у Збройних Силах України.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:

Стаття 22: Визначає механізми захисту від дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань, включаючи можливість звернення зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, уповноважених осіб (координаторів) із питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органів держави та суду1.

Стаття 23: Встановлює право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Цей закон також містить положення, що забезпечують захист прав військовослужбовців, включаючи жінок, від будь-яких форм дискримінації та домагань.

Кримінальний кодекс України:

Стаття 154: Передбачає відповідальність за примушування до вступу в статевий зв’язок, що включає сексуальні домагання.

Ці законодавчі акти забезпечують правову основу для захисту жінок-військовослужбовців від сексуальних домагань та дискримінації, а також надають можливість звертатися за допомогою та компенсацією у разі порушення їхніх прав.

Жінки-військовослужбовці мають право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу, що регулюється відповідними нормативно-правовими актами.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Стаття 11: Військовослужбовці мають право на охорону здоров’я, медичну допомогу та біологічне батьківство (материнство). Закон передбачає створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов, безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах, а також можливість отримання медичної допомоги у державних або комунальних закладах охорони здоров’я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до статті 24 Конституції України, рівність прав жінок і чоловіків забезпечується встановленням для жінок пенсійних пільг та інших соціальних гарантій.

Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

Цей закон спрямований на забезпечення рівних прав та можливостей у всіх сферах суспільного життя, включаючи військову службу.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Цей закон передбачає рівні соціальні та правові гарантії для всіх військовослужбовців, незалежно від статі.

Кодекс законів про працю України.

Він регулює трудові відносини, включаючи питання рівності прав та можливостей для жінок і чоловіків у сфері праці.

Статути Збройних Сил України.

Ці документи визначають порядок проходження військової служби та забезпечують рівні умови для всіх військовослужбовців.

Згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці-жінки мають право на рівне грошове забезпечення з чоловіками.

Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.

Цей закон спрямований на досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, включаючи військову службу.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Згідно з пунктом 5 статті 11 цього закону, військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», жінки-військовослужбовці мають право на забезпечення житлом їх та їх сім’ї.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Стаття 12: Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці строкової служби розміщуються в казармах, а контрактники можуть отримувати службове житло або компенсацію за оренду житла.

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081:

Ця постанова визначає порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями. Військовослужбовці та їхні сім’ї забезпечуються службовими житловими приміщеннями, а також можуть отримувати житло для постійного проживання за вислугу років.

Військовослужбовці мають право на безоплатну правову допомогу, що передбачено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Стаття 11: Військовослужбовці мають право на безоплатну правову допомогу. Цей закон гарантує правовий захист та підтримку військовослужбовців, включаючи жінок.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу»:

Цей закон визначає порядок надання безоплатної правової допомоги, включаючи первинну та вторинну правову допомогу, що охоплює консультації, представництво інтересів у судах та інших державних органах.

Конституція України:

Стаття 59: Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб», жінки-військовослужбовці мають право на пенсійне забезпечення на рівних умовах з чоловіками.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»:

Цей закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, які перебували на військовій службі. Зокрема, він передбачає пенсії за вислугу років, пенсії по інвалідності та пенсії у разі втрати годувальника.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

Цей закон регулює питання пенсійного страхування, включаючи умови призначення пенсій за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника для всіх громадян України, включаючи військовослужбовців.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

Цей закон забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, включаючи питання пенсійного забезпечення. Він гарантує рівні права на пенсійне забезпечення для жінок і чоловіків-військовослужбовців.