Забезпечення створення безбар’єрного простору в системі Міноборони

Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 366-р від 14 квітня 2021 року “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року”).

Іншими словами, безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, дозвіллі, розвитку. І втілення цієї філософії Україна ставить собі за мету у всіх сферах суспільного життя.

Бар’єри бувають:

• фізичні – незручна інфраструктура;
• психологічні – упередження;
• економічні – несправедлива оплата чи відмова в роботі;
• законодавчі – нормативні документи в Україні не враховують потреб різних людей тощо.

Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні виділяє 6 великих напрямів безар’єрності:

• фізична
• цифрова
• суспільна та громадянська
• інформаційна
• освітня
• економічна

Інклюзія — це один зі стовпів безбар’єрності. Це процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії, про який ітиметься трохи нижче, — залучення всіх людей у всі сфери життя.

Що ж інклюзія означає на практиці? Наприклад, якщо працедавець говорить, що він дотримується принципів інклюзії, то всі суспільні групи та спільноти (різного віку, статі, переконань тощо) розуміють: тут їх не будуть дискримінувати через ці ознаки, а оцінюватимуть лише за компетенціями та професіоналізмом. 

(Джерело: Довідник безбар’єрності – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови, розроблений в рамках ініціативи Першої Леді Олени Зеленської “Без бар’єрів”).

У центрі вашої уваги має бути людина, а не її інвалідність чи будь-яке порушення або стан. Коли пропонуєте допомогу, чекайте на згоду її прийняття і не почувайтесь винними, якщо вам відмовлять. Не можна торкатись людей без їхнього дозволу.

Допомога:

• Запитати, чи потрібна людині допомога
• Уточнити, яка саме допомога потрібна
• Слідувати інструкції
• Не поспішати Ніколи не торкайтесь людини чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу.

Це неввічливо, а також може вплинути на їх баланс. Завжди потрібно звертатись безпосередньо до людини, а не до супроводжуючої її особи.

Джерело: Додаток 3 Методичних рекомендацій щодо доступності публічних послуг, які надаються в системі Міністерства оборони України, з урахуванням потреб маломобільних груп населення, включаючи осіб з різним рівнем комунікаційних можливостей (затверджені рішенням Міністра оборони України № 3914/у/3 від 22.10.2025).

Міноборони організовує навчання на періодичній основі, реалізуючи комплексні освітні програми для підвищення кваліфікації фахівців сектору оборони (на виконання розділу 5 Методичних рекомендацій щодо доступності публічних послуг, які надаються в системі Міністерства оборони України, з урахуванням потреб маломобільних груп населення, включаючи осіб з різним рівнем комунікаційних можливостей (затверджені рішенням Міністра оборони України № 3914/у/3 від 22.10.2025).

Зокрема, у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні (проєкт «Права ветеранів та особового складу ЗСУ») та із залученням експертів ГО “Доступно.UA”, Міноборони проводить серію інформаційних сесій та спеціалізованих офлайн-курсів.

Лише протягом серпня-листопада 2025 року таке навчання пройшли понад 300 фахівців — представників Міноборони, служб цивільно-військового співробітництва відомчих закладів охорони здоров’я та держслужбовців, які безпосередньо працюють з ветеранами та військовими з інвалідністю.

Навчальна програма заходів охоплює такі ключові блоки:

• Правова база: огляд українського законодавства та міжнародних стандартів доступності.
• Основи інклюзії: поняття безбар’єрності, протидія стереотипам та коректна термінологія.
• Етика та комунікація: правила взаємодії та травмочутлива комунікація з військовими, які мають порушення зору, слуху, мовлення чи опорно-рухового апарату.
• Інформаційна доступність: формат простої мови, вимоги до контенту та використання скрінрідерів.

Фізична доступність: основи створення безбар’єрного архітектурного простору для маломобільних груп населення.

На виконання Національної стратегії із створення безбар’єрного простору, Міноборони забезпечило можливість подання звернень альтернативними способами, зокрема жестовою мовою.

Для громадян доступні такі канали комунікації:

• Відеодзвінок жестовою мовою (“Гаряча лінія”): Громадяни можуть подати звернення через відеозв’язок за допомогою перекладача жестової мови.
  • Графік роботи: пн–чт: 09:00 – 18:00; пт: 09:00 – 16:45.
  • На сайті також розміщено відеоінструкцію жестовою мовою, яка пояснює особливості подання звернень.
• Письмові звернення: Можна надіслати лист поштою, принести його особисто або відправити на електронну адресу: zvern@mil.ua.
• Особистий прийом з перекладачем: Прийом громадян відбувається за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1.
  • Важливо: Для участі перекладача жестової мови під час особистого прийому необхідно завчасно повідомити про таку потребу на електронну пошту.
• Онлайн-консультації: Для отримання довідкової інформації можна скористатися електронною формою “Допомога онлайн” на офіційному сайті gov.ua.