Грошове забезпечення військовослужбовців[1.1] — це сукупність гарантованих державою виплат, які надаються військовослужбовцям за виконання ними військових обов’язків. Ці виплати включають:

1. Основні виплати: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.
2. Додаткові виплати: підвищення посадового окладу, різноманітні надбавки, доплати та винагороди постійного характеру, а також премія.
3. Одноразові виплати: винагороди та допомоги, які надаються за певних обставин.

Метою грошового забезпечення є забезпечення належного рівня життя військових та їхніх сімей, підтримка мотивації до виконання службових обов’язків, а також компенсація за специфічні умови та ризики військової служби.

Основи грошового забезпечення регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також іншими нормативно-правовими актами, які враховують складність, інтенсивність і ризикованість військової діяльності.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців залежить від займаної посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця

Щомісячні основні види[3.1]:

• посадовий оклад
• оклад за військовим званням
• надбавка за вислугу років

Щомісячні додаткові види [3.1]:

• підвищення посадового окладу
• надбавки
• доплати
• винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту
• винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)
• премія

Одноразові додаткові види [3.1]:

• винагороди, а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану
• допомоги

Щомісячні основні види грошового забезпечення для військовослужбовців Збройних Сил України охоплюють постійні складові, які виплачуються кожному військовому залежно від його звання, посади та тривалості служби. До таких видів забезпечення належать:

1. Посадовий оклад – це основна частина грошового забезпечення, яка залежить від посади військового. Вищі посади мають більші оклади, що визначають базовий рівень грошового забезпечення.
2. Оклад за військовим званням – це складова грошового забезпечення військовослужбовця, яка виплачується йому залежно від присвоєного військового звання (наприклад, рядовий, сержант, лейтенант) незалежно від посади, яку обіймає військовослужбовець.
3. Надбавка за вислугу років – це виплата, яку отримує військовослужбовець за тривалість своєї служби в Збройних Силах чи інших силових структурах. Ця надбавка нараховується у відсотках до окладів (посадового та за військовим званням) і збільшується зі зростанням кількості років служби починаючи з 5% (для 1 року служби) до 50% (для 25 років і більше)

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ відносяться:

1. Підвищення посадового окладу — це базове збільшення окладу для військових, які проходять військову службу на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний. Наприклад, у гірських пунктах, визначених Урядом, посадові оклади підвищуються на 25% від суми посадового окладу. Якщо посадовий оклад становить 2 550 грн, сума підвищення становитиме 638 грн.
2. Надбавки — це виплати за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання, військовослужбовцям-донорам. Наприклад, надбавка за особливості проходження служби виплачується в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Якщо посадовий оклад становить 2 550 грн, оклад за військове звання – 530 грн та надбавка за вислугу років – 770 грн, то надбавка за особливості проходження служби становитиме 2 503 грн на місяць.
3. Доплати — це виплати за здобутий науковий ступінь, наприклад, кандидата наук або доктора наук, а також за отримане вчене звання, наприклад, доцента чи професора. Військовослужбовці, які обіймають визначені посади, можуть отримати додатково від 5% до 10% посадового окладу, залежно від рівня досягнень у науковій та професійній діяльності.
4. Винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту — це спеціальна форма матеріального стимулювання для осіб, які займаються критично важливими функціями у сфері кіберзахисту національної безпеки. Військовослужбовці, які працюють із кіберзахистом, отримують винагороду, що може становити до 100% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від рівня виконуваних завдань.
5. Винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) — це щомісячна виплата у розмірі 2350 грн курсантам вищих військових навчальних закладів, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі.
6. Премія — щомісячна виплата військовослужбовцям відповідно до їхнього особистого внеску у загальні результати служби. У середньому премія становить від 15 000 до 30 000 грн.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ належать:

Винагороди — це одноразові виплати за виконання особливих завдань в умовах військової служби та призначені для військовослужбовців, які здійснюють службові або бойові завдання в підвищено ризикованих умовах. Винагороди охоплюють заходи, що передбачають специфічні навички або виконання обов’язків в умовах підвищеної небезпеки (наприклад, морські операції, стрибки з парашутом, розмінування, тралення мін, водолазні роботи, бойове чергування), або виконання завдань в особливий період, зокрема під час дії воєнного стану.

Допомоги — це сукупність одноразових та регулярних виплат, що надаються військовослужбовцям для підтримки їхнього соціального та матеріального становища, полегшення адаптації до служби, підтримки здоров’я та вирішення особистих і побутових питань. Вони включають допомоги при укладенні першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових потреб та у разі звільнення з військової служби.

Грошова допомога для оздоровлення^[7.1] надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

7.1. Розділ XXIII наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”

Згідно рішення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд ^[8.1] матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань^[8.2] виплачується військовослужбовцям один раз у 2026 році в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

6.1. у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;

6.2. сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або зниклим безвісти;

6.3. внаслідок події, яка настала у 2026 році або у грудні 2025 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, а саме:

6.3.1. смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;

6.3.2. народження дитини у військовослужбовця, в тому числі її усиновлення;

6.3.3. порушення стану здоров’я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/o), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарсько-консультативної комісії), а саме:

6.3.3.1. захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С

6.3.3.2. перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов’язані із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування;

6.3.3.3. перебування військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця на лікуванні онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії, незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання;

6.3.3.4. поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов’язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

6.3.3.5. поранення (тяжкі травми, каліцтва) дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, пов’язаного з військовою агресією російської федерації проти України.

8.1. Доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 № 38/уд

8.2. Розділ XXIV наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”

Виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць здійснюється військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які беруть безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо  в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території та території противника. Теж саме стосується сімей полонених, зниклих безвісти та за час лікування після отримання поранень, травм, контузій пов’язаних із захистом Батьківщини – виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень для них також збережені.

Додаткова винагорода у розмірі 50 000 гривень виплачується тим військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Також, на період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

• у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил);
• з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
• з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
• із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

В інших випадках, якщо військовослужбовці перебувають поза межами районів ведення бойових дій в підрозділах, які не включені у склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, додаткова винагорода їм не виплачується.

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 2 розділу XXXIV[9.1.1] Порядку виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень здійснюється військовослужбовцям, які виконують завдання із всебічного забезпечення, в районах ведення воєнних (бойових) дій.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди таким військовослужбовцям здійснюється з розрахунку 100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у таких умовах).

Виплата додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень ^[9.2.1] здійснюється військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі:

а) органу військового управління;

б) штабу угруповання військ (сил);

в) штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;

г) командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу).

Довідково. Перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) (підпункти “а” – “в” пункту 1) (далі – ОВУ), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Додаткова винагорода в розмірі 50 000  гривень виплачується військовослужбовцям при одночасному дотриманні наступних умов:

а) залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу) – до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини;

б) здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

в) виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у складі ОВУ (на командному пункті військової частини).

Виплата додаткової винагорода в розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) здійснюється за дні виконання завдань, але не раніше ніж з 29 вересня 2023 року – дня набрання чинності наказу МОУ № 566 від 26 вересня 2023 року.

В разі залучення зазначеної категорії військовослужбовців до виконання завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень ^[9.2.2] (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

На період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

• під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
• на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
• на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
• на території противника.

Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

• бойовий наказ (бойове розпорядження);
• журнал бойових дій або бойове донесення;
• рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів).

Накази про виплату винагороди видаються до 5 числа місяця на підставі підтвердженої інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, – за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці здійснюється в розмірі 100 000 гривень^[9.4.1].

У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям такої військової частини у разі, якщо частина буде включена до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави та виконує бойові, спеціальні завдання згідно з бойовим наказом (розпорядженням), – здійснюється в розмірі 30 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).

Документальним підтвердженням перебування органу військового управління, військової частини (підрозділу) у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України є відповідний директивний документ, яким визначено завдання на їх утримання у резерві Головнокомандувача Збройних Сил України або застосування за його рішенням.

Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України 02 березня 2023 року № 346/345 додаткова винагорода виплачується у разі одночасного дотримання таких умов:

1. включення військової частини до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави або до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави
2. наявності бойового наказу (розпорядження) командира військової частини (командира підрозділу) щодо виконання бойових (спеціальних) завдань;
3. фактичного виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання у складі угрупування військ або резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави.

Відповідно до пункту 14 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”[10.1] у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки[10.2] (у тому числі як учасник бойових дій).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців за призивом), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168).

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460[11.1], військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення без урахування винагород (у тому числі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168) .

Військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини, та перебувають на стаціонарному лікуванні виплачуються щомісячне грошове забезпечення за останніми займаними посадами (не менше 20 100 грн на місяць) та додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн  (далі – грошове забезпечення) за весь час перебування на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини.

Також виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення на відповідний рік; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини.

Грошове забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні виплачується на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) про продовження тривалого лікування (пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800).

Висновок ВЛК про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця на лікуванні після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні, а отже і для виплати грошового забезпечення за цей період (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль).

Для обчислення грошового забезпечення зазначеним військовослужбовцям датою початку та закінчення строку лікування слід вважати:

• направленим на лікування за кордон (після 5 жовтня 2023 року) – день початку та закінчення лікування, що зазначені у виписних епікризах іноземних закладів охорони здоров’я (інших документах, що підтверджують періоди лікування в цих закладах), зокрема відмітки прикордонних служб про перетин державного кордону;
• направленим на лікування в межах України (після 4 травня 2024 року) – день початку та закінчення лікування, що зазначені у виписних епікризах закладів охорони здоров’я.

Військовослужбовцям, які перебували на лікуванні до вищевказаних дат, строк перебування на лікуванні слід обчислювати:

• за кордоном – з 5 жовтня 2023 року;
• в межах України – з 4 травня 2024 року.

Виплата грошового забезпечення після чотирьох місяців (але не більше ніж за дванадцять місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в закладах охорони здоров’я (лікарняних закладах) здійснюється на підставі наказів командира військової частини, підготовлених підрозділом, що відповідає за ведення обліку особового складу.

Також, військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 – 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Водночас, військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується у більшому розмірі.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, грошове забезпечення членам сімей безвісно відсутніх військовослужбовців виплачується за їх заявою військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі – грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення ^[13.1].

Виплата грошового забезпечення членам сімей здійснюється в тому числі з додатковою винагородою в розмірі 100 тис. грн (на період дії воєнного стану)^[13.2].

13.1. Пункт 2 Порядку, затвердженого ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

13.2. Абзац 3 пункту 11 розділу XXXIV наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”

13.3. Доручення Міністра оборони України від 28.07.2022 № 18838/з

13.4. Доручення Міністра оборони України від 17.04.2025 № 2133/уд

13.5. Доручення заступника Міністра оборони України від 12.11.2025 № 2354/уд/1

До заяви про виплату грошового забезпечення (далі – заява про виплату) додаються такі документи ^[14.1.1]:

копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства – копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);

копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу – для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);

копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження – для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;

копія документа, що підтверджує:

– призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, – для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);

– призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, – для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;

– встановлення інвалідності, – для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;

копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження – для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;

копія рішення суду про поновлення батьківських прав – для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;

копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), – для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;

інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) – для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.

Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.

14.1.1. Пункт 4 Порядку, затвердженого ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі:

документів, визначених у пункті 3 Порядку ^[14.2.1];

інформації, отриманої з державних реєстрів;

копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).

Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 ^[14.2.1]  календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов’язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.

Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені:

в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, – на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці;

в абзаці п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, – на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.

Такі визначені особи подають відповідну заяву, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, в якій зазначається інформація про іншу визначену особу і розмір належної їй частки грошового забезпечення.

У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на виплату грошового забезпечення, не допускається.

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявнику може бути оскаржено у судовому порядку.

14.2.1. Пункт 4 Порядку, затвердженого ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

14.2.2. Доручення Міністра оборони України від 28.07.2022 № 18838/з

14.2.3. Доручення Міністра оборони України від 17.04.2025 № 2133/уд

14.2.4. Доручення заступника Міністра оборони України від 12.11.2025 № 2354/уд/1

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам у разі ^[14.3.1]:

подання заяви про виплату особами, не передбаченими в пункті 1  Порядку ^[14.3.1], а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;

подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 Порядку ^[14.3.1];

з’ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, самовільного залишення ними військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства.

У разі відсутності документів, визначених у пункті 3  Порядку ^[14.3.1], та для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) отримує відповідні витяги з державних реєстрів щодо військовослужбовців та зазначених осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення у порядку, визначеному в пункті 6 Порядку ^[14.3.1].

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам не позбавляє їх права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.

14.3.1. Пункт 4 Порядку, затвердженого ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

14.3.2. Доручення Міністра оборони України від 17.04.2025 № 2133/уд

14.3.3. Доручення заступника Міністра оборони України від 12.11.2025 № 2354/уд/1

Виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо:

військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, – до дня з’ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону (дати складення актового запису про смерть) включно;

військовослужбовців, зниклих безвісти, – до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня ^[14.4.1] виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).

У разі коли заява про виплату надійшла до військової частини (установи, організації) до дня з’ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, або до дати складення актового запису про смерть, сума виплаченого визначеним особам грошового забезпечення в розмірах, які діяли на дату виплати згідно із законодавством, поверненню не підлягає.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) з метою здійснення контролю:

за виплатою (збереженням належних, але не виплачених сум) грошового забезпечення – організовує облік та звітність нарахованих, виплачених (не виплачених) сум грошового забезпечення згідно із законодавством;

за продовженням виплати грошового забезпечення визначеним особам (які отримують таку виплату понад шість місяців підряд) – щороку станом на 1 липня та 1 січня уточнює інформацію про таких визначених осіб щодо права на подальшу виплату грошового забезпечення. Під час здійснення зазначених заходів виплата грошового забезпечення визначеним особам не припиняється.

За результатами здійснення контролю за продовженням виплати грошового забезпечення визначеним особам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) оголошує:

наказ про продовження виплати грошового забезпечення – у разі, коли у визначених осіб право на таку виплату залишилося незмінним;

наказ про припинення ^[14.4.1] виплати грошового забезпечення – у разі, коли визначені особи втратили право на таку виплату.

14.4.1. Пункт 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “ Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

Виплата грошового забезпечення здійснюється^[14.5.1]:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону – рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) – дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, – рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), – повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:

виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.

14.5.1. Пункт 6 Порядку ПКМУ № 884 від 30.11.2016 “ Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти”

У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне та не виплачене йому до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті)), після здійснення актового запису про смерть такого військовослужбовця, виплачується особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок захоплення військовослужбовця в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі – особисте розпорядження на випадок полону).

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону – особам, зазначеним у пункті 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а у разі їх відсутності – включається до складу спадщини військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув).

Грошове забезпечення виплачується спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

15.1. Розділ XXX наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829[16.1] сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, надається допомога в проведенні поховання і компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі п’яти прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Розмір допомоги визначається виходячи із показника прожиткового мінімуму на дату смерті (загибелі) військовослужбовця.

Частиною другою ст. 11 Закону “Про поховання та похоронну справу”^[16.2] встановлено, що виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:

• лікарське свідоцтво про смерть – закладом  охорони здоров’я;
• свідоцтво про смерть та довідка про смерть – відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

Для отримання допомоги на поховання органом державної реєстрації актів цивільного стану одночасно при видачі свідоцтва про смерть видається витяг з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання[16.3], а у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради видається довідка для отримання допомоги на поховання.

Враховуючи зазначене, допомога на поховання виплачується одному із членів сім’ї військовослужбовця на підставі одного з наступних документів:

• витягу з Реєстру про смерть для отримання допомоги на поховання – у разі державної реєстрації смерті Відділом реєстрації або консульською установою чи дипломатичним представництвом України;
• довідки для отримання допомоги на поховання – у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради;
• довідки, яка підтверджує факт поховання військовослужбовця, та свідоцтва про смерть, виданого іншою державою – у разі реєстрації смерті за кордоном іншими (неконсульськими та недипломатичними установами України) органами (інституціями) інших держав.

Законом України від 8 жовтня 2024 року № 3995–ІХ “Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх” (далі – Закон 3995–ІХ) з 1 лютого 2025 року запроваджено наступну черговість виплати зазначеного грошового забезпечення:

Можливість (не зобов’язання) на складання особистого розпорядження для кожного військовослужбовця (щодо залишення усього належного грошового забезпечення собі або призначення будь-яких осіб, яким зазначений військовослужбовець довіряє отримувати належне йому грошового забезпечення);

Перша черга:

• дружина (чоловік);
• законні представники малолітніх (неповнолітніх) дітей (крім тих, які одержують від військовослужбовця аліменти);
• діти з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законні представники (крім тих, які одержують від військовослужбовця аліменти);
• батьки (крім тих, які позбавлені батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені).

Друга черга:

• повнолітні діти, законним представником яких є військовослужбовець;
• рідні брати (сестри), законним представником яких є військовослужбовець.

При цій черговості враховувалися наступні умови, що:

виплата зазначеного грошового забезпечення здійснюється після здійснення встановлених законом відрахувань (наприклад аліменти, виплати за виконавчими провадженнями тощо);

кожна наступна черга набуває права на виплату лише при відсутності осіб, зазначених у попередній черзі;

при наявності декількох осіб, зазначених в одній черзі, проводити належну їм виплату рівними частками;

встановлення граничного показника до загальної суми виплат у кожній черговості (у разі відсутності особистого розпорядження, грошове забезпечення зазначеного військовослужбовця, після здійснення встановлених законом відрахувань, може розподілятися між зазначеними особами:

у першій черзі – 50 % від загальної суми виплати;

у другій черзі – 20 % від загальної суми виплати;

за військовослужбовцем гарантовано закріплено збереження частки зазначеного грошового забезпечення (оскільки у разі відсутності особистого розпорядження, грошове забезпечення цього військовослужбовця має встановлений граничний показник до загальної суми виплат (50 % або 20 %) у кожній черговості, то відповідно військовослужбовцю (наприклад, у разі повернення з полону) гарантовано виплачується сума належного йому грошового забезпечення 50 % або 80 %, або у разі відсутності всіх осіб, на яких поширюється черговість зазначеної виплати – 100 %);

належні, але не виплачені, суми зазначеного грошового забезпечення включаються до складу спадщини.

Право на отримання такого грошового забезпечення у визначених осіб виникає з моменту введення в дію норм Закону № 3995–ІХ, тобто з 1 лютого 2025 року.

Оскільки нарахування грошового забезпечення за лютий 2025 року проводиться в березні 2025 року (в поточному місяці за минулий), то відповідно перша виплата такого грошового забезпечення за новим порядком повинна здійснюватися в березні 2025 року

Щодо дії нормативно-правового акта в часі

Слід звернути увагу, що згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності.

Одночасно у рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України надав роз’яснення щодо порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori – “наступний закон скасовує попередній”.

Таким чином, Конституційний Суд України фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин.

Крім цього, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженому постановою Уряду від 18 липня 2007 р. № 950, Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції на основі законів України видає постанови і розпорядження, обов’язкові для виконання, а отже не має повноважень обмежувати дію законів України.

Беручи до уваги вищевикладене можна дійти висновку, що норми Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, які діяли до введення в дію Закону № 3995–ІХ, втрачають чинність.

Щодо депонування сум грошового забезпечення

Збереження (депонування) належного, але не виплаченого, грошового забезпечення військовослужбовців, передбачає зарахування таких сум грошового забезпечення на депозитні рахунки військової частини в якій проходять службу військовослужбовці, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Таке зарахування здійснюється поособово (за кожним військовослужбовцем) військовою частиною (установою, організацією), за місцем перебування такого військовослужбовця на грошовому забезпеченні.

Тобто депонування, – гарантоване зобов’язання Держави перед військовослужбовцем про збереження його грошового забезпечення.

Механізмом такого збереження не передбачено використання таких грошових коштів Державою або будь-якою іншою стороною (особою).

Щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовця

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону.

Щодо отримання інформації про грошове забезпечення військовослужбовця

Згідно частини п’ятої статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання бюджетних коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”).

Згідно з абзацем 2 частини 3 статті 5 Закону України “Про захист персональних даних” не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Отже, інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі та підлягає наданню у відповіді на запит.

Щодо батьків, які не позбавленні батьківських прав, але не приймали участі у вихованні військовослужбовця

Неналежне виховання малолітніх (неповнолітніх) дітей – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.

Законодавство передбачає відповідальність батьків за неналежне виховання дітей та тягне за собою притягнення від адміністративної до кримінальної відповідальності, зокрема наслідком невиконання батьками своїх обов’язків може стати позбавлення батьківських прав.

Оскільки на загальному законодавчому рівні врегульовано питання невиконання батьками своїх обов’язків, Законом України 3995-ІХ враховано невиплату грошового забезпечення саме такій категорії осіб, як батьки, які позбавлені батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені.

Щодо права спільної сумісної власності

Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (пункт 2 статті 61 Сімейного кодексу України).

Тобто, грошове забезпечення стане об’єктом права спільної власності після його одержання одним із подружжя.

Крім того повідомляється, що на виконання норм Закону № 3995–ІХ Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. № 449, яка затвердила з 1 лютого 2025 року зміни
до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, вимоги якої доведені до військ окремим рішенням тимчасово виконуючого обов’язки Міністра оборони України  від 17.04.2025 № 2133/уд.

Міністерством оборони України фінансування видатків на виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки” здійснюється відповідно до наданих розпорядниками коштів нижчого рівня заявок на кошти в межах наявного фінансового ресурсу.

У 2024 році видатки Міністерства оборони України на виконання рішень судів становили лише 30 % від заявленої потреби. Станом на 01 лютого 2025 року наявна заборгованість для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки” в сумі 1,2 млрд. гривень. Міністерством оборони України, з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів, порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень.

Прем’єр-міністром України доручено Міністерству економіки України, як відповідальному за підготовку та подання проєктних рішень

Уряду про виділення коштів з резервного фонду, підготувати проєкт відповідного рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів України питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 № 41883/1/1-24).

Після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, відповідно до наданих заявок.